Сообщений в теме: 1348

[Мангов Владимир Андреевич]

Ще переклад одного вірша відомого поета:

ДАЙ, БОЖЕ!

Дай, Боже, очі сліпим вернуть
І спини випрямить горбатим.
Дай, Боже,  ледь-ледь хоть Богом буть,
Та не можна буть ледь-ледь розп`ятим.
Дай, Боже, у владу не впасти
І не геройствовать дражливо,
Бути богатим дай – й не красти,
Звісно, якщо це так можливо.

Дай, Боже, буть тертим калачом,
І жодна щоб не з`їла зграя.
Буть ні жертвою, ні палачом,
А ні барином, ні жебраком.
Дай, Боже, рваних ран поменше,
Коли втягнуть тебе в бійку.
Дай, Боже, бачить країн більше,
Хату не забув батьківську.

Дай, Боже, щоб твоя країна
Хоч чоботом тебе не била.
Дай, Боже, щоб твоя дружина
І жебраком тебе любила.
Брехні дай, Боже, закрить вуста,
Глас Божий чуть в крику дитячім.
Дай, Боже, живим вгледіть Христа,
В мужськім, чи  в образі жіночім.

Не хрест – безхрестья ми несемо,
А як згинаємось убого.
Щоби не звіритись, знов віримо,
Дай, Боже, хоч би трішки Бога!
Дай, Боже, всього, всього, всього
І зразу всім – щоб було видно…
Дай, Боже, всього, та лиш того,
За що не стане потім стидно.

[Мангов Владимир Андреевич]

ХІБА ВИНИТЬ МИ МОЖЕМ ДОЛЮ?

Життя пливе, мов гребінь хвилі,
Зліта у вись і опадає долу.
Не завжди дні у ньому світлі –
Хіба ж за це винить ми можем долю?

Живемо день в день і рік у рік,
Старіємо, мудрішаєм, здається…
Чого ж зберемо у життєвій ріг? –
То вже, як доля кому з нас всміхнеться.

Хто назбирає повну хату
Подяк людських
                   і друзів добрих, справжніх.
А хто ж живе, мов пан багатий,
Замків навішав від людей нещасних.

Бог дозволяє буть багатим:
Багатим Духом, совістью, любов`ю.
Хто ж долари збира до хати,
З тим не ділись своєю ти журбою.

Життя пливе, мов гребінь хвилі,
Зліта у вись і опадає долу.
Не завжди дні у ньому світлі –
Хіба ж за це винить ми можем долю?

26.11.11 р.

[Leonid Pyatash]

Володимире, "винить не будем долю", знову мене на плагіаторське, чи плагіаВторське мистецтво потягнуло, вмієте Ви розбудити. Давно я своєму другові говорив: не йди в кнопкодави! А він мені: та не буду таким. Та "маємо, шо маємо".

На гребні хвилі самого життя або Другу депутату
.
Впіймав за бороду, мабуть, ти Бога:
На гребні хвилі самого життя
Несе тебе без спадів та порогів,
Не бачиш поряд, що пливе й сміття?  

Хтось сіє вітер, ти же маєш бурю,
Хоча це буря в скляночці води!
Бо не від розуму, а часто здуру,
Ти «ляльководам» віддано годиш.

Одномиттєва похибка, козаче,
Залишить може пляму, вічний слід.
Загинуть краще, хай рідня поплаче,
Ніж прокляне за зраду твій нарід.

Ми всі в полоні часу та обставин,
Йдемо до смерті, подолай же страх.
Бо не врятують тую хату ставні,
Якщо вже смерч поніс із неї дах.

Один є шанс цю смерть прийняти гідно,
Ну, а коли?  
                 Так вибір теж один:
Або тебе оплачуть твої рідні,
Або з прокльоном викинуть за тин.

Що не скажи, зваблива та дорога
На гребні хвилі самого життя.
Несе вона без спадів та порогів,
Нахабно ж поряд плаває сміття…  

Ти сам із друзями створи, козаче, хвилю!
Нема тих течій, які нас знесуть!
Якшо  ж не втримаєш від вітру свого бриля,
То не жалій. Не в ньому, друже, суть.
01.12.2011

-----------
В полицю я добавив плагіата
В своїй особі, - сорому ж нема,
Бо читачів любов – чудова плата:
Що вкрав, не знають, потім – хоч тюрма…

І графоманів я ряди подовжу,
В нас суржик вже у мові «королів».
Лише одне мене в житті тривожить:
Чому ми платим за їх зливу слів?
01.12.2011

[Мангов Владимир Андреевич]

Щиро дякую, Леоніде, за відгук.
В мене теж є товариш по творчості
і я вдячний Богу за цей дарунок долі.

ЖИТТЯ РАДІСНИМ СТАЄ
          Анатолію Стратілату

Справжній друг у мене є –
Творчістю життя цвіте!
Він стрункий, немов тополя,
Я ж не вище маку в полі.

Як напишу новий вірш,
Він мелодію скоріш.
Грає пісню на баяні
І співає любій Анні.

Вона дякує йому,
Я ж пишу, й вночі не сплю.
Зорі в вікна заглядають,
Знов з віршем мене вітають.

Якщо друг у тебе є,
Життя радісним стає!
Друзів справжніх всім бажаю,
А перо? – в руках тримаю.

Квітне хай творча любов,
І підтримує нас Бог!
Хай пісні людям лунають,
Й радість у серця вселяють!

16.11.11 р.

[Мангов Владимир Андреевич]

ЛЕТИ, КОНЕ МОЇХ МРІЙ

Ходжу долю я шукать
У гаї ранкові,
Люблю липу цілувать
У вуста медові.
Люблю пісню заспівать
Про море й кохання,
Друзям хочу побажать
Не спать в час світання.

Ходжу, поки молодий,
У вечірні роси,
Де туман пливе, мов дим,
У житні покоси.
Там, під лісом, мов луна,
Сріблиться смерека.
Спати діток умовля
Красуня лелека.

Сонце буде, а чи дощ, -
На все Божа воля.
Знайде щастя лише той,
Хто пройде  все поле.
Життя людське не просте –
Є горби й рівнини.
Хто сміється, попри все,
Той любий дівчині.

Замріяний знов іду,
Я щастя шукати,
Зіроньку свою знайду,
В саду біля хати.
Лети, коне моїх мрій,
У зоряне тебо.
Друже рідний, ти повір,
Любов всім нам треба!

2.12.11 р.

[Борис Маценко]

Нина Шутеева-Плескун, on 2.12.2011, 19:18, said:

Как много разных настроений,
За день проходит через сердце,
То зайчик солнечный раздразнит,
То тихо грусть откроет дверцу

Лицо в толпе, что вдруг напомнит
Печаль из прошлого всплывет,
В кармане телефон зазвонит,
Вновь в настоящее вернет

Сверкнет улыбка мельком чья-то,
В окошко дождик пропоет,
Нырну опять туда - в когда-то
И солнышка тепло всплывет

Как много разных настроений,
Перебирая, день пройдешь,
И собирая по мгновенью,
Вот так всю жизнь и проживешь


захотелось, уважаемые форумчане, подарить Вам этот стих (автора не знаю). В нем так много, и так мало... что бы изменить себе настроение!

Прошу прощения, Нина, но настроение - такое дело, что возникает как бы из ничего и ниоткуда. Засиделся поздно на форуме, хотел ответить Валерию на его длинный скопированные невесть откуда политический выборный  пост и так грустно стало чего-то.  За окном темень, дождь. Перечитал Ваш стих для поднятия настроения. Вот что получилось.  Выставлять в тему Юмор это "проызведение" посчитал неуместным.

Жизнь состоит из настроений.
Ну да – вот ночью вдруг проснусь -
Вновь зазвучит минор осенний
И  в сердце закрадётся грусть.

Её так просто не прогонишь,
Лежишь один -  и свет не мил.
А нужно-то всего… всего, лишь,
Пусть телефон бы зазвонил.

Но он молчит немым укором
И не звучит дзинь-дзинь! Привет!
Всё это будет, но не скоро -
Мой где-то дрыхнет  абонент.

А хляби сильно поразвЕрзлись,
И на часах  не скоро шесть.
И дождь поёт в трубе из жести.
И жизнь – не жизнь, а просто жесть.

И мысли всякие роятся
И даже зайчики не снятся.
Печаль и грусть и нет  восхода…
Вот так вся жизнь как-то проходит

Сообщение отредактировал Борис Маценко: 03 December 2011 - 09:51 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

Стихи Леонида Утесова
в переводе В.Мангова:

МИНАЄ РІК, ЯК ДЕНЬ…

Минає рік, як день,
Й день тягнеться, як рік.
І оглядуючись, можна впевниться,
Що -  то наш час повзе,
То дуже тихо йде,
А то, здається, швидко мчиться.

З народження до двадцяти
Літа повзуть несміливо,
А з двадцяти до тридцяти
Ідуть більш вправно й уміло.

А з тридцяти до сорока
Біжать, немов ночі білі,
А від сорока і далі
Летять, немов очманілі.

Коли роки твої повзуть,
Стрибаєш ти і бігаєш,
Проте, коли вони ідуть,
Із ними крок не стримуєш.

Бігти коли вони почнуть,
Тобі ходить – турбота.
А починають знов летіть,
Тобі сидіть охота.
І якби спосіб нам знайти,
Щоб з часом в ногу разом йти?


ПРОХОДИТЬ ВСЕ…

Проходить все, я твердо про це знаю:
Радощі й нещастя,
         немов би швидкоплинний сон.
Я в зеркало дивлюсь й спостерігаю
Невблаганності часу цей закон.

Лице він борознить і обриси міняє,
І сріблить скроні порошею сивини,
Й брови мої суворо єднає,
Хоч й очі не ті вже, та ті ще все ж помисли.

Знаю, юність пройшла, та навіщо ж ці думи
В мою голову лізуть і серце хвилюють?
То веселі вони, то сумні знов й похмурі,
То хвилі гнуть тихо, то шквалом злітають.

Як сонячний диск закривається хмарою,
Наче посмішка друга покрилась тугою,
Наче рівний мій шлях
                            здіймається кручею
І спокійне життя стало життям кипучим.

Може від того, що вже роки відлітають,
Що чиясь юність чужа
                       знов стоїть на порозі?
Життя все ж хороше – негоди минають,
Радощів й горя багато було в дорозі.


ПАМЯТІ СВІТЛОВА

Жив і був поет, добрий і хороший.
                                        Всіх любив.
Серце всім з любов`ю відкривав.
Завжди був там, де життя гірше полині.
І друзів ніколи він в біді не лишав.

В юності – в боях, в зрілості – відважно
Захищав правду і не піддавався страху,
Кожний його крок і вчинок його кожний
Жагою життя був і правді дахом.

В Гренаді землю щоб передать селянам,
Він послав з України хлопця воювать.
І помчався хлопець з піснею й баяном
Вчити іспанців, як землю захищать.

Любив всіх він вітати, й пошуткувати,
Як виправить помилки міг підсказати.
Було в нім таке, що забути не зможе
Той, хто знав поета і той, хто не знав, -  теж.

Ненависть плекала
              злістних зграй ватага,
Мерзоти писала, ловлячи моменти;
Принесла поету горя забагато.  
І лишилась підлість
                    на кшталт документа.

І пішов наш поет в захмарнії далі.
От коли поету почесті віддали!
Слова говорили, вішали медалі,
Та вуха не чули й очі не споглядали.

[Мангов Владимир Андреевич]

Вітаючи всіх з днем Святого Миколая,
від щирого серця дарую нові вірші:

ЯКЩО СЕРЦЕ МРІЄ ЗРАННЯ

Не весело в світі жити,
Як нема кого любити.
Та не плачте, хто не любить! –
Вас щодня Господь голубить.

Всіх людей Господь голубить,
Ласкаво ранками будить
У святій своїй Любові
І в чарівності казковій.

Тільки треба зрозуміти,
Для чого прийшов ти жити.
Бог дав час це осяйнути,
І віддячить, й не забути.

Жить не весело лиш тому,
Хто боїться взнати втому,
Хто не вміє посміхатись
І боїться закохатись.

Господь кожному дав пару,
Лиш повір в його ти чари,
Відкрий очі для любові
І пісням вуста медові.

Жити весело у світі,
Бо є друзі, і є квіти.
Тож, пізнаєш й ти кохання,
Якщо серце мріє зрання!

18.12.11 р.


ДЗВІНКІ РОСИ

Дзвінкі роси, довгі коси
Сонечко вітає.
Йде дівчина, мов калина,
І пісню співає:

,,Прийди, прийди, мій миленький,
До мене в світання,
Звесели моє серденько
Весняним коханням...”

Летять тихо білі хмари
За верби й тополі,
Де ховають ніжні чари
Щасливії долі.

Вітер дівча обнімає,
Мов макову квітку,
В сині очі заглядає,
Цілує лебідку.

- Лети, вітре, до Івана
Крізь ліси і гори,
Скажи, жде його кохана,
Змарніла від горя.

Важко жити легкокрилій
Без тепла любові.
В дзвінких росах мерзнуть милі
І коси шовкові.

Дзвінкі роси, довгі коси
Сонце зігріває,
А дівчина, мов калина,
Знов пісню співає:

,,Іде рідний, мій миленький,
До мене в світання,
Звеселить моє серденько
Палким він коханням...”

16.12.11 р.

[Мангов Владимир Андреевич]

НЕ ВСЯК ЗНАЄ…

Не всяк знає, що кохає,
Що любов теж доля.
Та від очей не сховаєш
Ні щастя, ні горя.
Друзі також помічають
Зміни ті душевні,
Радостей пізнать бажають
Родинних, сімейних.

Не всяк знає, що він вміє,
На що є таланти.
Тяжка праця, зрозуміє,
Є щастя гарантом.
Летять в небо світлі мрії,
Летять за птахами.
Їх не спинять й буревії
З лихими вітрами.

Не всяк знає, що досягне.
Знає лиш, що хоче.
Все до себе в житті тягне,
Воно ж так лоскоче!
Слізьми дощ порозливався
На гаї далекі,
Так давно не хвилювався
Від співу лелеки.

Не всяк знає: щоб прожити
Літа горемичні,
З Білим світом слід дружити –
Він єдиний Вічний!
За життя усе минає,
А музика - вічна!
Хай Любов Свята співає,
Лиш вона не грішна!

20.12.11 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 21 December 2011 - 07:25 AM

[Elena Koval]

Морозы,метели,снега обгоняя
туманя ночной небосвод
часы поминутно по звездам сверяя,
торопится к нам Новый год.

Мы знаем , что без опозданья
он к нам непременно придет.
Презрев все пророчества и предсказанья,
добро он и счастье несет.

Поздравляю всех форумчан с наступающим Новым годом.
Желаю здоровья, новых радостных встреч, интересных дел, тепла и счастья в семье.

Маленький подарок к Новому году:


Отошли в историю
Зловещие тени -
Жертвы и фантомы
Тиранов и войны.
Но еще остались
Часовые времени -
Песни и легенды
Ушедшей страны.

Никак не открестишься -
Мы оттуда родом.
Время то сегодня
Ругают и клянут.
Отчего же снова ,
Снова год за годом
Молодости песни
В памяти встают ?

В мир большой , манящий
С родного причала
В дальний  путь отчалили
Наши корабли.
Молодые, светлые
Без страха и печали
Эти дни промчались
И скрылись вдали.

А за поворотом -
Все пути отчизны.
Сколько еще будет
Радостных минут!
Первые успехи
В деле, в спорте, в жизни
С дружбой и любовью
К счастью приведут.

О, мои ровесники,
Сколько песен спето!
« Звали  они сердце
В тревожную даль...»
Отражали  песни
Времени приметы
И будили в душах
Радость и печаль...

Мне не жаль призывов
И лозунгов прежних.
Их легко забыли.
Остались лишь дела.
Но жаль мне тех песен -
В них печаль и нежность
Вера и надежда
И любовь жила :



  -« Как провожают пароходы?
- Совсем не так, как поезда »...

- и  "у природы нет плохой погоды»...
-и «ждут нас голубые города»...

-«И снится нам не рокот космодрома»...
А может быть зеленые поля ,

И пели мы- «трава ,трава у дома»...
И «Опустела без тебя Земля»...

И вспомнится, быть может, утром ранним-
-«Надежда –мой компас земной»...

«И ПЕСНЕ ТЫ НЕ СКАЖЕШЬ «ДО СВИДАНЬЯ»,
ПЕСНЯ НЕ РАССТАНЕТСЯ С ТОБОЙ»!

                                                                                  Е.К.   ноябрь2011

Сообщение отредактировал Elena Koval: 28 December 2011 - 11:38 PM

[Виктория Матросова]

Elena Koval, on 28.12.2011, 23:31, said:

Поздравляю всех форумчан с наступающим Новым годом.
Желаю здоровья, новых радостных встреч, интересных дел, тепла и счастья в семье.
Маленький подарок к Новому году:
......
Мне не жаль призывов
И лозунгов прежних.
Их легко забыли.
Остались лишь дела.
Но жаль мне тех песен -
В них печаль и нежность
Вера и надежда
И любовь жила :

  -« Как провожают пароходы?
- Совсем не так, как поезда »...

- и  "у природы нет плохой погоды»...
-и «ждут нас голубые города»...

-«И снится нам не рокот космодрома»...
А может быть зеленые поля ,

И пели мы- «трава ,трава у дома»...
И «Опустела без тебя Земля»...

И вспомнится, быть может, утром ранним-
-«Надежда –мой компас земной»...

«И ПЕСНЕ ТЫ НЕ СКАЖЕШЬ «ДО СВИДАНЬЯ»,
ПЕСНЯ НЕ РАССТАНЕТСЯ С ТОБОЙ»!

                                                                                  Е.К.   ноябрь2011

Спасибо, уважаемая талантливая Елена!!! Вас тоже с наступающим Новым годом, новыми интересными впечатлениями и новыми творческими днями!

Форумчан  всех с Новым Годом Поздравляю!
Пусть счастье светит в Новом Вам году…
Врагов своих и недругов прощаю…
Делить мне что-то с ними не к чему…

Пусть беды и обиды все сотрутся…
Пусть Новый Год очистит души всем…
И за столом форумчане пусть соберутся…
Ведь не сравнится Новый Год ни с чем…

Собой он счастье и успех венчает…
Не зря зовётся Новым, Новый Год…
Он души и сердца нам очищает…
Тот праздник любит весь честной народ…

По всей Земле пусть Новый Год промчится...
Пусть всем наполнит радостью сердца…
Добро пусть в души ваши поселится…
Чтоб все смогли поверить в чудеса!

[Мангов Владимир Андреевич]

«И ПЕСНЕ ТЫ НЕ СКАЖЕШЬ «ДО СВИДАНЬЯ»,
ПЕСНЯ НЕ РАССТАНЕТСЯ С ТОБОЙ»!

                 Е.К.   ноябрь2011

Вітаю всіх з Різдвом і Новим Роком!

Ще не заглядуючи в Форум,
мені теж захотілось написати пісню про пісню.
І ось, що вийшло:

ПРИЙДИ, СЕРЦЕ, ПРИГОРНИСЯ!

Летить мрія, серце мліє,
Вітер хмари тихо віє,
Соловей в гаю співає,
Журавель пару шукає.
Ой ти доле, моя зоре,
Моє щастя, моє горе,
Вдячний тобі за кохання,
За пісні дзвінкі в світання.

Приспів:
Гей, гей, гей, співайте люди,
Радість хай летить повсюди.
Прийди, серце, пригорнися,
Нумо, пісне, озовися!

Жити весело у парі,
Любов всім дарує чари.
Сяють щастям рідні очі -
Що їм темні в гаях ночі!
Щира пісня теж єднає,
До небес, мов птах, здіймає,
Там, де сріблом зорі сяють,
Всіх закоханих вітають.

Приспів.

30.12.11 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 30 December 2011 - 10:01 PM

[Борис Маценко]

Увы, друзья! – по Высшей воле
Проходит всё – таков закон.
Ещё часок  – исчезнет  кролик,
На смену  прилетит дракон.

Ну,  а пока мы в настоящем,
Пока дракон не прилетел,
Поднимем тост за уходящий –
Год славных и достойных дел.

Пусть не во всём он был погожим, -
Для  форумчан  же был  неплох.
Справлялись мы со всякой ношей.
Как  мы старались! - видит Бог.

Давай,  нальём за тех  бокалы,
Не отступал кто в трудный час,
Кто добрых дел свершил немало.
Короче:  тост,  друзья, ЗА ВАС!

Первый - Неволину Володе,
Кто нас на Форум затащил!
Пусть не Геракл и скромный вроде,
Но  невозможное свершил.

Открой, Володь, эту страничку,
А мы – бочоночки  вина,
Экспресс  устроим - перекличку
И выпьем дружненько  до дна .

За тех бойцов,  кто пишет в Форум,
Кто не обходит стороной…
И  кто молчит – он как в дозоре.
Ну что ж, - тогда за молчунов..

За Королей сетей и линий, -
Кто контролирует и бдит,
Кто караулит трафик,  линки.
Кто по ночам корпит,  не спит!

Одну лишь  знаю  -  Олю Эрли.
И то, не  псевдонИм ли есть?
И, если что сказала, верьте, -
Хобби её, простите, - …

За тех,  рисует кто  картины
И в чём-то,  даже лучше всех.
Да, да! Мой тост за Валентину.
И за её «художеств» цех.

Ещё за цех…- за кулинарный.
Кто нам готовит пить и есть?
Мой тост короткий, лапидарный:
За Зиночку! За Зину с Бельц.

За тех, кто звания достоин,-
Король оптических  ВОЛСов,
Кто  проектирует и строит, -
Привет, Серёжа Симаков!

Потом, кто ближе мне в Политике -
Володя Коваль, знаток тайн,
Интриг, загадок…  Но он всё-таки,
Он – с нашей улицы  пацан.

Отдельно: Кто красив и ярок,
Аж  нет покоя мужикам.
Судьба кого дала в подарок! –
Провозглашаем тост за  дам!

Простите, если нет вас в списке -
Не список, право,  виноват.
Звиняюсь,  кланяюсь всем низко
Поделать что, таков формат.
……………………………………….
Пока писал, а стрелки ходиков
К черте Двенадцать прискакали…
Друзья мои, нальём бокалы,
Друзья, мои, всех с Новым годом!

[Виктория Матросова]

Борис Маценко, on 31.12.2011, 17:18, said:

Отдельно: Кто красив и ярок,
Аж  нет покоя мужикам.
Судьба кого дала в подарок! –
Провозглашаем тост за  дам!

Друзья мои, нальём бокалы,
Друзья, мои, всех с Новым годом!

Я начинаю, остальные женщины присоединяются и продолжают поздравление!

Умен, успешен и удачен-
  Форумчанин наш Борис.
  На форуме успех и не иначе
  Все творения твои на БИС!
  Пусть с годами растёт вдохновение
  Почаще муза посещает
  Получай от форума удовлетворение
И каждый год на форуме- здоровья прибавляет!!!

[Валентина Савченко]

Виктория Матросова, on 31.12.2011, 18:10, said:

Я начинаю, остальные женщины присоединяются и продолжают поздравление!

Я не могу определится
мужчины здесь такие,
что можно и влюбиться
Погонисты,добрЫ, умны
А есть застенчивы, скромны
Я думаю, что согласитесь Вы со мной
Все к женщине относятся, ну, как к святой
Всех перечислить времени уж нет
Такой, к примеру, наш фИКРЕТ!

Сообщение отредактировал Валентина Савченко: 31 December 2011 - 08:09 PM

[Борис Маценко]

Виктория Матросова, on 31.12.2011, 19:10, said:

Получай от форума удовлетворение
И каждый год на форуме- здоровья прибавляет!!!

Спасибо за добрые пожелания, милейшая Виктория.

Здоровье и удача в одном  сосуде,
Который  - чувствует, а  радуется - плачет?
То – роскошь лишняя, не обессудьте…
Иметь здоровье – то уже  удача.

[Борис Маценко]

Валентина Савченко, on 31.12.2011, 20:17, said:

Я не могу определится
мужчины здесь такие,
что можно и влюбится

Так не пойдёт – определяйся,
Не прячь глубОко свой секрет.
Так не пойдёт – ни да, ни нет.
То был другой – уже – ФИКРЕТ!
Сейчас не модно постоянство?

[Валентина Савченко]

Борис Маценко, on 31.12.2011, 19:57, said:

Так не пойдёт – определяйся,
Не прячь глубОко свой секрет.
Так не пойдёт – ни да, ни нет.
То был другой – уже – ФИКРЕТ!
Сейчас не модно постоянство?

Шучу, Борису я в ответ
И,да, простит меня Фикрет


О! Постоянство модно лишь в реале!
А в виртуале я определюсь едва ли!
Пойдешь направо -Женя там пригож
Налево - Леня так хорош!
Боюсь я называть достоинства ребят
Чтоб не сказали, что не форум, а разврат

[Виктория Матросова]

Валентина Савченко, on 31.12.2011, 20:20, said:

Боюсь я называть достоинства ребят
Чтоб не сказали, что не форум, а разврат

рассмешила, выскакиваю на празднование Н.Г.. Нет времени сочинять, но здесь есть о чём   рифмовать...

[Мангов Владимир Андреевич]

Переклад вірша Євгенія Євтушенко:

КІОСК ЗВУКОЗАПИСУ
           Пам`яті В.Висоцькому

Бік в бік з шашличною,
                        що шипить соковито,
Кіоск звукозапису
                        поряд із Сочі.
І голос знайомий
                        хрипливий несеться,
І наглий надпис:
                 ,, В продажу – В.Висоцький”.
Володя,
     ох, як тебе враз полюбили
Зі стереомагами автомобілі!
Штовхнуть
     прошашличеним пальцем касету,
Й співай,
     навіть, якщо тебе нема вже.
Торгаш ставить тебе
                                в куколці ,,Ладі”
Зі шлюхою,
             вимазованною в шоколаді,
І цідить,
        щоб не заснуть за рулем:
,,А ну, ось Висоцького ми крутанем!”

Володя,
       як страшно
              між Адом і Раєм
Крутитись між для тих,
              кого презираємо!
Але на щастя,
              ці магнітофони
Не викрадуть
              у нас передсмертний стогін.
Співав ти для студентів Москви
                                 й Нью-Йорка,
Для тої планети,
                         чиє імя – ,,галерка”.
І до злато шукачів
                              на вертоліті
Спускався й співав
          на вогнищах біля боліт.
Ти був напів-Гамлет і напів-Челкаш.
Тебе торгаші не віднімуть.
                       Ти наш…
Хоронили тебе, немов би ти геній.
Ти бідний наш геній семи десятих
І бідними геніями небогатих.          

Окуджава нам
                   був Чехов з гітарою.
Ти – Зощенко пісні
             з єсенінською ярою,
І в піснях твоїх,
              Роздирающих душу,
Щось таки є
              від сиплого хрипу Хлопуши!
… Кіоск звукозапису
                              біля пляжу.
Життя закінчилось.
                 І почався розпродаж.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 15 January 2012 - 11:19 AM