

ЛИЧНОЕ ТВОРЧЕСТВО ФОРУМЧАН
#821
Отправлено 22 April 2011 - 02:18 PM
Буває так, що пишеш вірш кілька днів, а то й неділь.
А от подібні, пишуться легко і швидко, як і у тебе пародії.
Недавно я ввів у свій 8 том вибранних творів розділ,
присвячений пам`яті Володимира Висоцького.
Дарую всім його останній вірш в моєму перекладі:
І ЗНИЗУ ЛІД, І ЗВЕРХУ...
І знизу лід, і зверху. Маюсь поміж.
Пробить чи верх, чи пробуравить низ?
Звісно, виплисти й не згубить надію,
А там, - за справу, у чеканні віз.
Лід наді мною, надломись і трісни!
Я весь в поту, як орач від сохи,
Вернусь до тебе, як човен із пісні,
Пам`ятаю все, і старі вірші.
Мені меньш ніж пів-віку – сорок з лишнім,
Дванадцять літ живу, мене ти з Богом зберегли,
Є й, що заспівати перед Всевишнім
І є, чим оправдатись перед ним.
#822
Отправлено 24 April 2011 - 05:31 AM
#823
Отправлено 01 May 2011 - 12:09 PM
#824
Отправлено 02 May 2011 - 01:09 PM
Немов струмки збігаються до річки,
До батьківської хати йдуть дітлахи,
Де на Великдень мати ставить свічі
І онуки щебечуть радо, як птахи.
Батьки щасливі, сяє і бабуся,
Й дід-козак поглядує на них з світлин.
І я радію за дітей, сміюся –
В пироги заглядують, аж до глибин.
Не може буть, щоб не було секрету –
Вишенька хоча б, а має бути там.
Вітер знову послав з дощем карету,
З блискавицями приніс вітання нам.
Щемливо ніжно пахне черемшина,
Аромат вплітає у вишневий цвіт.
Пісня срібна лунає з вуст дівчини,
Весні дарує мрійливоніжний світ.
Немов струмки із гір, летять дороги
У синю даль, у радості й печалі.
В небо зліта життя, мов синьогори,
Де гріє сонце й молодять скрижалі.
2.05.11 р.
#825
Отправлено 06 May 2011 - 10:31 AM
8 травня, по УТ-1 в 22-00, в програмі
,,Фольк-мюзік" можна буде послухати
мою пісню ,,Ой лети, журавлику",
яку вибрала Оксана Пекун для програми
в переддень дня Перемоги.
Всім щастя, здоров`я і всіляких гараздів!!!
#826
Отправлено 06 May 2011 - 11:10 AM
Мангов Владимир Андреевич, on 6.5.2011, 10:31, said:
8 травня, по УТ-1 в 22-00, в програмі
,,Фольк-мюзік" можна буде послухати
мою пісню ,,Ой лети, журавлику",
яку вибрала Оксана Пекун для програми
в переддень дня Перемоги.
Всім щастя, здоров`я і всіляких гараздів!!!
Присоединяюсь к поздравлению
Признаю за собой право на ошибки и самовыражение...
#827
Отправлено 06 May 2011 - 02:36 PM
#828
Отправлено 06 May 2011 - 09:58 PM
Ой лети, журавлику, до любого гаю –
Квітне Перемогою земля у розмаю.
Ой лети, журавлику, до рідної хати,
Де чекає, ще з війни, сина стара мати.
Ой лети, журавлику – квітне знов калина!
Збуди бійця вранці – коханого сина.
Ой лети, журавлику, скажи, хай вертає.
Скажи, що любов його ще й досі чекає.
Ой лети, журавлику, згодом відпочинеш.
Підуть дощі весняні – журавку обнімеш.
Ой лети журавлику, у гаї зелені.
Там співають солов’ї вільні і веселі.
Слова:
Володимир Мангов
Музика:
Франческа Панич
Стиль: Поп
Мова: Українська
Обов'язково послухаю!
#829
Отправлено 07 May 2011 - 05:36 AM
Дуже вдячний, що показали текст пісні.
Вітаю всіх з наступаючим Днем Перемоги!
#830
Отправлено 28 May 2011 - 10:41 PM
щось з моєї поезії.
В даний час ще залишилось пять екземплярів нового пісенного збірника,
розміром 380 сторінок з ілюстраціями по ціні 100грн. і
десять збірників з віршами, присвяченним жінкам,
розміром в 310 стор. по ціні 45грн.
Книги видані за власний рахунок.
Бажаючим звонити по тел:067-508-68-05.
#831
Отправлено 30 May 2011 - 08:58 PM
Змиває дощ весняний із кленочків
Природи липку пуповину,
Заглядує сонечко до листочків –
Обіймає їх, мов дитину.
В листочку кожному синь неба видно,
Й вдячність дзеркалиться за життя.
Прозоро-ніжна зелень світлодивна
Сили набирається щодня!
А за листочками народжується цвіт
З різноманітним ароматом.
Як жити хочеться! – серцю милий світ –
Радію, як в дитинстві з братом…
Літа проминули, лишився один, -
Брати з батьками уже зустрілися...
Їду в Харьків - щасливий чекає син,
З коханою мають одружитися.
Туман пливе в усміхнених долинах,
Натхненно горобці співають.
Біліють берізки в ранкових гаях,
Принцесами срібними сяють.
Змиває дощ весняний із кленочків
Природи липку пуповину.
Любовно-амурні стріли листочків
Поглядують на черемшину.
14.05.11 р.
#832
Отправлено 07 June 2011 - 09:32 PM
Скаже хто:,,На кого схожі люди? -
Швидко й не відповіси,
Бо краса Господня всюди:
Поля й гори, і ліси.
Чому прийшло таке запитання? –
Серцем іще молодий.
Мабуть, не вистачає терпіння
До зла, я ж давно сивий.
Господь присутній у кожнім із нас –
Все він бачить і чує.
Грішники - не цінуємо свій час,
А він швидко минає.
У небесах ангели щасливі
Готові від бід спасти.
У природі лиш люди єдині
В змозі до Бога прийти.
Зачаровує краса Господня –
Поля квітів, гори і ліси.
Тож, на кого людина подібна? –
Зразу й не відповіси.
7.06.11 р.
Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 08 June 2011 - 06:48 AM
#833
Отправлено 15 June 2011 - 04:16 AM
Ой, не сумуй, зозуленько,
Одненька в лісочку.
Солов`ї завжди співають
Весело в садочку.
Вийду вранці їх я слухать,
Прилети й ти, люба.
Не лишень людям гадати
В лісі, коло дуба.
Приспів:
Ой, зозуленько рідненька,
Циганочка лісу,
Нагадай мені ти щастя
Від завтра й до віку.
Бо він хлопець молоденький,
Бідовий, високий,
Ще й до того чорнявенький
І вус в нього довгий.
Козаченько, як орел той,
Що в горах літає,
Любить волю і Карпати,
І мене кохає.
Приспів.
14.06.11 р.
Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 15 June 2011 - 04:17 AM
#834
Отправлено 07 July 2011 - 09:57 PM
Гурту ,,Червоні маки”
Летять в трави, немов коні,
Маки табунцями.
Йдуть у поле шукать долі
Дівчата з піснями,
Ступа босі в чисті роси
Назустріч світанку,
Впліта маки в довгі коси
Й сонячні серпанки.
Приспів:
Ой-я, гой-я, Дано, Дана,
Дай нам щастя й долю!
Червонії маки, Дано,
Лишили спокою.
Цвіт червоний й чорне зерня
Чарує й дурманить
І веде нас у світання,
Де любов туманить.
Ой, вставайте, козаченьки, -
Дівчата співають,
В білих росах молоденькі
Кохання шукають.
Приспів. 27.06.11 р.
#835
Отправлено 08 July 2011 - 08:56 PM
,,Будь мужчиною, людино,
І не йди моїм слідом.”
Іван Франко
Будь мужчиною, людино! –
І не йди моїм ти слідом,
Бо минула вже година,
Як родила мати сина.
В Нагуєвичах та хата,
Звідки воля йшла в Карпати,
Звідки голос линув дужий –
Про Вкраїну Іван тужив.
Будь мужчиною, людино! –
І не йди моїм ти слідом,
Бо життя змінилось дуже.
Не сумуй, мій юний друже!
Літа вітер у Карпатах,
Луна пісня в садках й хатах,
В очах зорі засіяли,
Хмари біди всі забрали.
Будь мужчиною, людино! –
І не йди моїм ти слідом,
Жени геть панів ти нових
Із палаців смерекових.
Не вони одні на світі –
Й Україна є в розквіті!
Помисли твої, людино:
Хай міцніє Україна!
Будь мужчиною, людино! –
І не йди моїм ти слідом.
Життя інше вже й в любистка,
Золотиться і намисто.
Не страшні нам лихі хвилі –
Солов`їні пісні милі.
Що жара нам і що холод,
Як козак душею молод!
8.07.11 р.
#836
Отправлено 03 August 2011 - 06:28 PM
За високими горами,
За далекими світами
Я знайду тебе, кохана,
Серцю люба і бажана.
Може там, а може й ближче.
Тут, в гаю, де вітер свище,
Де ростуть стрункі тополі
Дві зійдуться наші долі.
Приспів:
Пустотливо ти смієшся,
Немов змійка, навкруг в`єшся,
Моє щастя, моє горе,
Моя радість, моя зоре!
Там, де сонечко гуляє,
Й місяць зіроньки стрічає,
Стріну знову чорноброву
Вроду твою калинову.
А, як гляну в карі очі,
Вогонь в серці й серед ночі.
Лине в небо дзвінка пісня,
Моя радість й журба вічна.
Приспів.
7.07.11 р.
#837
Отправлено 03 August 2011 - 06:31 PM
НАЙСВЯТІША ЛЮБОВ
України нема без тризуба,
Як козака немає без коня.
Вона й серцю дівочому люба –
Кращої в світі за неї нема!
України немає без стягу
Із синім небом й полем золотим.
Козак перед ним склада присягу:
Хоробрим бути в бою і скрізь дим.
Приспів:
Це моя Україна,
Ріки, ліси і поля.
Тут я родився і виріс,
Кохання і щастя знайшов.
Україно, ти найсвятіша
моя любов!
України немає без пісні,
Без волошок й червоного маку.
Козаки і в бою брати рідні –
Втікають вороги з переляку.
України нема без лелеки,
Що приносить дітей в білі хати.
Тут й Різдва не бува без смереки
І бажання до Йсуса піднятись.
Приспів.
#838
Отправлено 14 August 2011 - 09:37 PM
Поздно, доктор, я снова больна чужим городом.
Рецидив чудной хвори начался при виде Невы,
Ах, да к черту леченье! Изнанка моя вся исколота
так, что шансы вне Питера выжить почти нулевые.
Верьте, доктор, я правда была осторожной,
Но колонны ростральные вдруг оцарапали взгляд,
А потом, вдоль Фонтанки, дрожа и дыша судорожно
Я учуяла первый симптом с плеском мойских наяд.
Глупо, доктор, пытаться недуг мой купировать,
Грибоедов канал метко внутрь пустил метастаз,
Монферрана колонна мигнет умудренно сапфирово
И саму лишь возможность лечиться сметет наотказ.
Бойтесь, доктор, меня хоронить преждевременно.
Штопать раны мне будет коньяк, но никак не хирург.
Ну а вы же, мой друг, позаботьтесь, чтоб был своевременно
В эпикриз вписан точный диагноз – «Санкт-Петербург».
#839
Отправлено 14 August 2011 - 10:22 PM
Виктория Матросова, on 14.8.2011, 23:37, said:
Количество пользователей, читающих эту тему: 1
0 пользователей, 1 гостей, 0 скрытых