Гірша від болю та любов,
Яка лишає спокою,
Що мовби вітер із дібров,
Виривається на волю.
Не буде так, як думаєш,
А буде так, як станеться.
Молишся Богу й дякуєш,
Віриш, що все владнається.
Минулося й забулося –
Мати-ніч всіх пригортає.
Що в серці залишилося? –
Зоря вранішня лиш знає.
Не буде так, як думаєш,
А буде так, як станеться.
Від долі, друже, не втічеш,
Хоч уві сні і маєшся.
15.04.14 р.
Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 15 April 2014 - 07:06 PM