Сообщений в теме: 1348

[Мангов Владимир Андреевич]

ВЕСНА ВИХОДИТЬ

                       ВЕЛИЧАЛЬНО

Заграло сонечко яскраве

Зимову пісеньку прощальну,

Весна сміється не в уяві –

Виходить з лісу величально.

Любуються знов смеріченьки

Казковими підсніжниками,

Вмиті інієм вербиченьки

Ніжно граються з кішечками.

Нотками-попугайчиками

Сидять горобчики на дротах,

З льодяними візерунками

Розстаються віконця в хатах.

Я радію, просинаючись, –

Світліші дні, коротші ночі.

Зникає сніг, швидко танучи,

Струмками бавлячи нам очі.

Заграло сонечко яскраве

Зимову пісеньку прощальну,

Весна сміється не в уяві –

Виходить з лісу величально.

                   10.02.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 28 March 2014 - 08:37 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

          ЗЕЛЕНИСЯ, ЛУЖЕ

Зеленися, луже,

В росяну годину.

Неси, коне-друже,
В любу Україну!

Плетися, барвінку,

Ранньою весною,

Коханій хустинку

Везу я з собою.

Чека чорноброва,

Єдина у світі,

Збира у діброві

Чарівнії квіти.

Мріє обійняти

Свого козаченька,

Зачекалась й хата

У саду біленька.

Журливая пісня

Луна від дівчини.

Посміхнулась вишня:

,,А хто це під тином? ”

Сльози покотились

З очей голубеньких:

,,Як же я молилась,

За тебе, рідненький?”

Зеленися, луже,

І будь теж щасливий!

Гуляй, коне-друже,

Козаче мій милий!

Плетися, барвінку,

Від хати до хати,

Щоб не знали смутку

Вкраїнські дівчата!

                      11.02.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 11 February 2014 - 11:01 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

ГІМН ЄДНАЄ УКРАЇНЦІВ

Гімн України лине із майданів,

Східні і західні серця єдна.

Не залякати справжніх українців –

Земля козацька у світі одна!

Не панувати більше полупанкам,

І від людського гніву не втекти,

Лютозвірячих очей не сховати,

І посад владних вже не вберегти!

Геть! – не бажає їх народ терпіти –

Він хоче вільно дихати і жить,

Цим вражим знахабнілим

   можновладцям

Більш не дозволить знов себе гнобить!

Гімн України лине із майданів,

На півдні й півночі людей єдна.

За гідність й честь повстали українці –

Козацька кров бурлить в серцях свята!

18.02.14 р.

[Мангов Владимир Андреевич]

НЕБЕСНИЙ АНГЕЛ

На Майдані шукав долю

Синочок єдиний,

Завдав батьку й мамі болю

Ангелочок милий.

Куля снайперська убила

Хлопця молодого,

Дівча плаче, теж любила

Й мріяла про нього.

Честь і слава всім героям!

Розквітай, калино!

Синів, Ангелів небесних,

Пам`ятай, Вкраїно!

Оберігав він від бандюг,

Що були у владі,

І не злякавшись тих катюг,

Став на барикаді.

Не один він, більше сотні,

В небі ангелочків –

Життя віддали у борні,

Вкраїни синочки.

Честь і слава всім героям!

Розквітай, калино!

Синів, Ангелів небесних,

Пам`ятай, Вкраїно!

  23.02.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 25 February 2014 - 10:39 PM

[Валентина Савченко]

Мангов Владимир Андреевич, on 23 February 2014 - 11:36 AM, said:

НЕБЕСНИЙ АНГЕЛ

Уважаемый Владимир Андреевич! Спасибо Вам большое за этот трогательный вирш! Мне хочется сказать Вам мого теплых слов. Я уважаю Вас, хотя  мы и не знакомы в реальной жизни. К таким, как Вы  надо прислушиваться молодым людям. В Вас мудрость наших предков. Уверена, что Ваши дети и внуки так же , как и Вы любят свою Украину и желают ей мира и счастья!

[Мангов Владимир Андреевич]

Сердечно дякую, Валюша!

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 23 February 2014 - 09:20 PM

[Мангов Владимир Андреевич]

СИНА СВОГО

   ПРОСТІТЬ, МАТУСЮ

Сина свого простіть, матусю,

За підлість кулі, й за раптову смерть.

Молився теж і він Ісусу,

Щоби цю банду з влади вигнать геть!

Життя не встиг як слід пізнати,

Красу талантів Божих проявить,

Бо увійшла жура до хати –

З Майдану спів молебенний летить.

Дощі святії , небо плаче,

Освячує ,,Небесну сотню” й Бог.

Героям слава! – і Він каже –

Життя дарує вічне їм й Любов.

Сина свого простіть, матусю,

За біль і сльози, й передчасну смерть.

Молився теж і він Ісусу,

І зміг таки цю банду вигнать геть!

26.02.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 04 March 2014 - 08:06 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

ВКРАЇНА – ЄДИНА!

Неви витвір й вигин долі

Вкраїнців єднають,

Окупанти стоять в полі,

Пострілів чекають.

Провокації не здатні

Козаків злякати,

Їм Вкраїна – люба Мати,

Дух їх не зламати!

Чорноморців їм не вдасться

Схилити до зради,

Зачекались миру й щастя

Українські хати.

Чужі танки, як й по морю,

Ходити не зможуть.

Досить вже й татарам горя –

Разом переможем!

І, чи міг хто з Ветеранів,

Й у сні припустити,

Яким болем цвіт каштанів

Стане враз щеміти.

          Молю, Боже, не дай, Боже,

Щоб трапилось лихо.

Було б добре, було б гоже

Щоб скінчилось тихо.

Земля кримська теж Вкраїна –

Вкраїна єдина!

Ще не вмерла Україна

Й ніколи не згине!

7.03.14 р.

ДОЛЯ УКРАЇНИ – КОЗАЦЬКА!

Дим літає над Майданом,

Душі вбитих зігріває.

Де ж ти, Боже? Чом не бачиш,

Як Вкраїна знов страждає?

Від диктатора звільнившись,

Кілька днів прожила мирно.

Але ж доля в ній козацька! –

Завжди мріє жити вільно.

Тільки-тільки відспівали

Серця засмаглі  у диму,

Як здійнялась хвиля болю

В окупованному Криму.

Брати звані, росіяни,

Кожна мати хай звернеться

До синів, щоб йшли додому –

Ми тут самі розберемся.

Чорний ворон в Чорнім морі

На Вкраїну зазіхає.

Спаси, Господи, від горя, –

Серце болем знов палає...

6.03.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 28 March 2014 - 08:45 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

ВІТРИ ХМАРИ РОЗГАНЯЮТЬ

Ой полю, полю, поленько,

Красунечко тополенько,

Чом сумуєш, дорогенька,

Вітрам в полі люба ненька?

Захисти, молю, Вкраїну,

Рід козацький щоб не згинув.

Тобі видно за крайнеба,

Ген, й сини летять до тебе.

Що несуть вони на крилах?

Мир і спокій? Скажи, мила.

- Трима серденько тривогу,

Кожну мить молюсь я Богу:

,,Не дозвольте супостату

В хід пустити автомати.”

Поміч ,,братська” не потрібна –

На війну в наш час не згідна!

Різні нації в країні

Жили досі, живуть й нині.

Хто їх схоче посварити,

Буде спільно ними битий!

Ой полю, полю, поленько,

Високая тополенько,

Вітри хмари розганяють,

Миру всім вони бажають.

8.03.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 28 March 2014 - 06:20 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

ЩАСТЯ – НЕ ПІДКОВА

Одна на світі правда –

Що посієш, те й пожнеш.

Одна і доля справжня,

Молись Богу – матимеш.

Щастя – то не підкова,

Щоб дзвеніти все життя.

Біди й сльози – не полова,

Не сіє вітер щодня.

Як соловей без пісні,

Не зна куди летіти,

Так й людина без мрії

Не зна, як його жити.

Не питає добрий жнець,

Чи широкий в росах луг –

Він бере свій загинець,

Траву скосив і за плуг.

Одна на світі правда –

Що посієш, те й пожнеш.

Одна і любов справжня,

Вір у себе і знайдеш.

13.03.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 14 March 2014 - 08:54 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

ПОКИ ЖИВЕ НАДІЯ В ХАТІ
   Поки живе надія в хаті,
   Нехай живе, не виганяй.
   Т.Шевченко

Поки живе надія в хаті,
Нехай живе, не виганяй.
Часи лихії згинуть, брате,
Коханій пісню заспівай!

Громади голос – голос Божий,
Духу міцнішого нема!
Вкраїни дзвін Києвсько-Русий –
Весь Світ більш мирного не зна!

Ранок не прийде без вечора,
І день не злетить без ночі.
Людям не обминути горя,
Як совість не всльозить очі.

Не буде спокою без волі
І не народиться любов,
Якщо мак не розквітне в полі
Й не здивує волошку знов.

Поки живе надія в хаті,
Нехай живе, не виганяй,
Часи лихії згинуть, брате,
Коханій пісню заспівай!

Земля Вкраїнська була Раєм,
З Кримом була, й буде завжди!
Коли ще й Гімн всі заспіваєм,
Настане Мир – вже назавжди!

16.03.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 16 March 2014 - 05:55 PM

[Валентина Савченко]

Мангов Владимир Андреевич, on 16 March 2014 - 02:01 PM, said:

ПОКИ ЖИВЕ НАДІЯ В ХАТІ
   Поки живе надія в хаті,
   Нехай живе, не виганяй.
   Т.Шевченко

Поки живе надія в хаті,
Нехай живе, не виганяй.
Часи лихії згинуть, брате,
Коханій пісню заспівай!

Надежда тает, угасает
Нет сил надеяться, любить
Нет соломинки, что спасает
Осталось только волком выть

[Мангов Владимир Андреевич]

Треба бути завжди оптимістом!

[Валентина Савченко]

Мангов Владимир Андреевич, on 17 March 2014 - 12:52 PM, said:

Треба бути завжди оптимістом!

Страшно за будущее детей

[Мангов Владимир Андреевич]

І онуків.
Дасть Бог, все обійдеться!

[Leonid Pyatash]

Сказание о моли
Жила себе на свете простая с виду Моль,
Средь древних терриконов играла свою роль:
У подворотнях шапки съедала на ходу,
И думала, как выросту, у всех все украду.
Пытались Моль прищучить, ей дали даже срок,
Да странным был тот случай - сам космонавт помог:
Раскинулись пред Молью возможности карьер,
С  толпой жуков навозных рванула как курьер:
С гаражного трамплина на области удел,
А дальше всех в державе затрахать захотел.
А может "захотела", упала ж под яйцом
И плакала, вздыхая, как сука пред концом.
Ей бывший супротивник, по сути, подлый Троль,
Помог, сыграв с народом бессовестную роль:
Всем обещал свободу от воровства и зла,
Испортил, тля, нам веру, украл леса, поля.
Теперь махая лапками "неворовавших" рук,
Отели вип-клиентам в Карпатах ткет,паук...
Но что ж, вернемся к Моли, сей серый персонаж
Набрал к себе у банду профессоров из краж:
Все множат состоянье свое с народных рук,
И мразь душой и телом для Моли лучший друг.
Обзавелась Моль войском, где твари без души:
Кто где на Мольку пикнул - кусай его, круши!
Нарушив клятву данную - народ весь защищать,
Не сохранил и Бог нас от силы их "щита":
И юные, и старые враз стали грудой тел,  
Терпению народа тут наступил предел.
Проветрить помещения пришла, друзья, пора,
Из мусором мы выметем и злую моль с двора.
Веселые и смелые за совесть и за честь
Давайте будем дружненько все убирать и месть.
Не нужен предводитель, не нужен атаман,
Довольно царедворцев, несущих лишь обман.
Народное пусть Вече, решит, наметив путь,
Эй, кто там у Европу? Держись, чтоб не свернуть!
Пройдет немало времени, тернист и труден шлях,
Встречаться долго будет на тропках моль и тля.
Друзья, с Востока ль Запада, едины ль вы мечтой?
Пусть уваженье станет опорой всем святой.
Сердца держа открытыми, не опуская взор,
Желаю всем удачи, в свободе жить без ссор.
Без шарма ложных истин, такими быть, как есть,
Первопроходцам смелым - любовь народа, честь!

Сообщение отредактировал Валентина Савченко: 27 March 2014 - 09:56 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

ЗНОВУ СОНЦЕ ХОДИТЬ ВИЩЕ

Чом і сонце ходить вище,

Й весна з крайнебом віч-на-віч,

Потемніло чому в хаті,

Немов у горобину ніч?

Прийшли кляті окупанти –

Й хто би міг подумать звідки?

Направили автомати –

Агресорам не до свідків.

Що, бояться теж Майданів?

,,Руський дух” – ні, не козацький.

Сидить цар у їхній хаті,

Й звідки взявся такий хвацький?

Поспішав і Крим забрати –

Кажуть люди хай, що хочуть.

СВІТ піднявся захищати –

Без санкцій спинить не можуть.

Ой Росіє, ох Росіє,

Віками братній народе!

Що затьмарило твій мозок?

Для братів, що ще народиш?

Знову сонце ходить вище –

Весна з крайнебом віч-на-віч.

Посвітліє й в небі нашім! –

Господній Покрів стелить ніч.

14.03.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 28 March 2014 - 09:05 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

НЕ ЗАБУВАЙТЕ, СОЛОВЕЙКИ

Не забувайте, соловейки,

Стару черешню у саду,

Бо, ген, вже їде козаченько

Дівчину сватать молоду.

Вона кохала чорновуса,

А він на війноньку пішов,

Щоб захищати косу русу –

Свою в ній доленьку знайшов.

Втішає донечку і мати:

Не плач, повернеться козак.

Ідем черешеньки зривати –

Любив і батько їхній смак.

У них козацька сила грає,

Червоний сік всіх молодить.

Послухай, соловей співає,

Поглянь, лелеченька летить.

Минали дні, минали ночі,

Тепліє... Знов прийшла весна.

Повеселіли в юнки очі –

Скінчилась клятая війна.

Не полишають соловейки,

Розквітлої вишні красу,

Воюють зранку дітлашеньки,

Збивають ніжками росу.

4.04.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 11 April 2014 - 09:01 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

ЛЕТЯТЬ ЛЕБЕДІ ДОДОМУ

Чисте небо не боїться

Ні блискавки, ані грому.

В Україну прийде щастя! –

Летять лебеді додому.

Летять любі, поспішають,

Бо хто ж неньці допоможе?

Вороги навкруг кружляють,

Захисти від них й ти, Боже!

Віковічні братолюбці

Не заспокояться ніяк.

Минув час, коли, мов вівці,

Мовчав наш люд – повстав козак!

Нова Гвардія кордони

Закрила міцно на замок.

Розспівалися і дзвони,

Ледь управляється дячок.

Матір Божа з своїм Сином

Геть гонять клятих ворогів.

Берізонька, що за тином,

Віта біг соку пагонів.

Квітне люба Україна

Весняним сонцем і теплом.

Зустрічай, матусю, сина,

Що розібрався з ворогом.

Чисте небо не боїться

Ні блискавки, ані грому.

В Україну летить щастя –

Спішать лебеді додому.

7.04.14 р.

Сообщение отредактировал Мангов Владимир Андреевич: 11 April 2014 - 09:01 AM

[Мангов Владимир Андреевич]

БОЖА ДОЛЯ, МОВ ЖАР-ПТИЦЯ

Нема тієї драбини,

Що до неба дістається.

Нема тієї людини,

Якій доля не всміхнеться.

Божа доля, мов жар-птиця,

Дарує кожному свій шлях.

Не чекай, коли присниться,

Іди до неї у всяк час.

Козаку нема дівчини,

Яка за ним не обернеться.

Верне він лиш до хатини,

Де серденько його б’ється.

Розквітають в полі маки,

Низько ластівки літають.

Повзуть хмари, немов раки,

Дощем вмити обіцяють.

Нема тієї драбини,

Що до неба дістається.

Нема тієї людини,

Якій доля не всміхнеться.

8.4.14 р.