"Украденных денег на дороги Евро-2012 ХВАТИЛО БЫ на автобан Львов-Донецк на 6 полос - эксперт".
ДОРОЖНІ НОТАТКИ
££££££££££££
Не дають уже натхнення
Вірші - "плагіати",
В Україні (рідній нені)
Таких забагато.
Вийду вранці, біля ганку
Трави по коліна:
Прикупити десь би танка
Й витоптать до сіна.
Пух літає від тополі,
Забиває носа,
Пес сусідський ходить в волі,
Поглядає скоса…
Ну, а десь також нудьгують,
Вигляда з готелю,
Кеш’ю білочку годують
Жани й доротеї...
Як згадаю їх неволю,
Враз зберусь в дорогу,
Прокляну радянську долю,
Вона не від Бога…
За врожай минулорічний
Є ще трішки грошей,
То проїдусь у світ грішний,
Як траву докошу...
1
Ледь колеса не угробив,
Через тракт в Смільницю,
Іспит всім держава робить,
Хто мчить за границю.
І сюди, щоб розбудити
Тих, хто ввозить євро:
Зустріча їх шлях розбитий,
Грошам горе й нервам.
2
Як кордона переїхав.
Хоч ще Польща, пане,
Не дорога, а утіха,-
Під шинами тане.
Рідні друзі зустрічають
Вже в Стараховиці.
Наливайте тільки чаю,
Хлопці та дівиці.
Не сумуйте, я повернусь,
Надоїсть там швидко,
Лиш очищуся від скверни,
Бо душі вже бридко.
4
Як відмили мою "тачку"
В піні із шампуня,
Стала європейска наче,-
Ти ж моя красуня!
Без смоли та без багнюки
Тих доріг убитих,
Та з парфумами, хоч нюхай,
Бак бензином ситий.
Чи захоче повертатись
У рідну країну,
Вже боюсь її спитати,
Мовчки сів та їду.
5
Угостився пивом в Відні:
Є в кафе броварня,
Ребра й стегенце не бідні,
Й ціни просто гарні.
Парки, храми і палаци,
Статуї й фонтани,-
Велич наших метростанцій
Незрівнянно тане.
Земляки нас зустрічали,
Мов своіх знайомих,
Там знайшли вони причали,
Хоч журба за домом.
Але дім, на жаль, їх в Відні,
"Вдома" ж, в Украіні,
Проживають батьки рідні
Як на сиротинні.
Їх планують враз забрати,
Як "встануть на ноги".
Не залишиться у хатах
Живого нікого?!...
6
Далі котиться машинка,
Наче в квітку бджоли.
Їй - бензину, собі - шинки,
Красота навколо.
Ні поліцій, ні таможень,
Господи Ісусе!
Хіба бути таке може?
Та не може, мусить!
Хіба в нашій Україні
Колись таке буде?
Життя все в словесній піні,-
Депутати блудять.
Меркель проти Берлусконі -
Ото славні бренди!
Може впишем у законі,
Щоб їх взять в оренду?
7
Добра кава, круасани,-
Ніцца й Канни близько,
Та некиївські каштани
Позвисали низько.
Виноградники зелені,
В погребах є вина,
Ям немає на дорозі,-
Автодор їх винен...
8
Якось не вписався в Ніцці
У круту розв'язку,
Переплутав все на світі,
Їду в іншу казку:
Не на Захід, а до Сходу
Вивернув зненацька,
Хай в Монако, рішив сходу,-
Теж то гарна цяцька.
Зупинився у провулку,
Пройшов шест яхтклубу,
Кажуть тут тримає Бубка
Човна й жінку любу.
Уся велич Монте-Карло -
Шини на узбіччі,
Щоб кого небудь не вдарив
З раллі кар в обличчя.
А внизу туристи й море,
Усмішки приємні,
Фото з статуями чорні -
Жирні Адам-Єва.
Take my foto, girl my darling!
Thanks, і вам спасибі!
Заночую в Монте-Карло,
Готель, як садиба:
Тільки все не вшир, а вгору,
Бо земля тут - камінь,
Як це треба її порать,-
В квітах кожна рама.
У музей Кусто - то вранці,
Після - княжі двори,
В казино гальюн засранцям
Безкоштовний, - кворум!
Прощавай, почесна варто
Й тунелі знайомі,-
Знов виводить мене карта
В Канни, мов додому.
8
Непомітно час спливає,
І з причала в Каннах
Бот на острів доставляє,
Із Дюма нам знаний.
Там в тюрмі "Залізну Маску"
Від трону ховали.
Ліс навколо, наче казка,
Яку в нас би вкрали:
Як не вкрасти дерев'яні
Сміттєзбірні баки,
А питної води крани,
А в кущах накакать?
Виринаю з вод я чистих,
Друзі рибку смажать,
Ви повірте, що рак свисне,
Чи, що вам тут кажу?
Карти-схеми в цьому лісі,
Щоб не згинуть в нетрях,
Де є пити, де попісять,
Де мангал, де вепри,
Звідки сходить сонце, місяць,
Там - модерн, там - ретро,
Та позначка цього місця
Кожні є сто метрів!
І не завтра, а сьогодні
Це все є, козаче,
Незалежно від погоди
Й партій... Тут поплачу.
9
Віддихнув душею й тілом,
Майнув до Марселя,
Було все, що закортіло,
Той край - не пустеля:
Винокурні та заводи
Зустрічали чемно,
Літаки зливали воду-
Ліс горів... В Сан Ремо -
Стрімкі вулички затишні,
В них бістро сімейні.
Важко доповісти стисло:
Другий фронт, кофейні...
А в Марселі, як в Одесі,
Хоча в нас тісніше.
Те, про що не пишуть в пресі,
Розповім пізніше.
Маю фотки - церкви, море,
Рибний суп та школьки
(Ними сваха гусей кормить),
Гей, гарсоне, - сольки!
10
Написав це одним духом,
Все ж за раз не видать.
Головне - це бути в русі,
Та гнучким, як видра.
Щоб із різних ситуацій
Брать завжди найкраще,
Не чекать майбутніх акцій,
А жить настоящим.
Та не врахував, мій Боже,
Як зібравсь в дорогу,
Що покинуть я не зможу
Когось дорогого:
Що тікаючи від себе,
Взяв себе ж з собою.
Там і тут під тим же небом
Різні ми обоє?
Що ж в цім світі замінити,
Невже лиш дороги,
Щоб нас двоє об'єднались
У мене одного?
Чого тільки не згадаєш,
Коли путь далекий,
Звав колись Вкраїну раєм,
Компартійний лектор.
Що я тут не передумав,
І ділив, і множив.
Стало гірко й зовсім сумно,
Мізки біль стриножив!
Можновладці в них гендлюють,
Вселяючи віру,
Коли виборців полюють,
Знають честь та міру.
Нас купляють: ті - за пільги,
Ті - грозять податком,
Лиш на цвинтарі ти вільний,
Зараз - слухай "татка"!
Всім торгують на цім світі,
Це - окрема повість.
Посадовці в нас привітні,
А товар в них - совість.
І товару цього обмаль,
Хоч прибутку - гори.
На свою кишеню роблять,
А всім людям - горе.
Вуха чують, очі бачать,-
Придумай щось путнє:
Працювать щоб - не батрачить! -
З вірою в майбутнє.
Не склювали щоб нам мізки
"Кровосісні" круки,
Жити стали краще трішки
Наші діти й внуки.
Прикупив я за кордоном
Трішечки надії,
Щоб засіять її вдома,
Просинаймось діять!
11
Біля самого кордону
"Автодорці" в касках,-
З ямів виберусь полону!
Жаль, це інша казка...
Сообщение отредактировал Leonid Pyatash: 04 March 2013 - 03:50 PM
Нехоженые тропы останутся и после нас...
С уважением,
Леонид Пяташ
9
Борис Маценко, on 09 January 2013 - 06:26 PM, said:
Вольному, воля!!!
