Девочка уехала с мамой в Швейцарию и страшно скучает... чат ей заменяет много чего....
вы часто получаете такие постики ??)))
девушке 14 лет. Очень умна, планирует заняться бизнесом в дальнейшем.
22:38:10) >> Незнакомка: Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки назавжди любити. Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А от же, неодмінно летіти….
(22:38:14) >> нюсЬка: tanysha> xuxx)
(22:38:20) >> Незнакомка: Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближщій, Та не завжди від тебе.
(22:38:53) >> Незнакомка: І раптом все змінилось навколо: Проблеми, ціни, сни, сподівання. Роз’їхалися як діти в школу: Що першим було, стало останнім. Їй у варшавській спальні райони, Йому Москву бетоном залити. Але кохання у таксофонах Приречене недовго прожити. Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мілліони В Ізраїлі, Канаді, на Криті. Є спогади про те, як було все. Надія є на те, як все буде.Нас доля стрімко течію несе, Бо ми є не титани – ми люди….
(22:39:15) >> Незнакомка: Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище.Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближщій, Та не завжди від тебе...
((22:39:35) >> Незнакомка: Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти....
((22:39:50) >> nego: Незнакомка> АЛьб..если бы я был модером..я бы тебя забанил на неделю
Наверное, не все так плохо, если дети декламируют в чатах стихи
Сообщение отредактировал Александр Скубий: 19 February 2009 - 10:55 PM